Але, братаны, вам як вам, а мені є що розповісти про свій досвід з наркотиками. Усе почалось звичайно, як у багатьох - з пошуку нових вражень і експериментів. І ось в один прекрасний день мені пощастило придбати справжній заклад бутирки.
Треба сказати, що для мене тоді було новими словами такі поняття, як "герр", "сушняк" і "кура". Та де ж я могла це все дізнатися? Звісно, в бібліотеці! Там у мене в руки потрапили книжки, що вчили про наркотики і їхні наслідки. Так що я належно начиталася перед тим, як купити свою першу закладку.
Бачите, друзі, наркотики - це як двостороння медаль. З одного боку - це кайф, якого не зіпсує ніякий джанки чи кайфолом. Але з іншого - це загроза для здоров'я, яка може перерости в найбільше гірше. Тому треба бути особливо обережними і не допускати зловживань.
Тож, знавши все це, я з радістю знайшла свого "куру". Бо без нього ніяк. Так от, мій курьер був першокласною джангою - завжди приносив все своєчасно і з якісними закладками. І тоді я почала вдоволь кайфоломити.
Так час від часу я зустрічалася з друзями, і ми порівнювали свої закладки. Кому-то були більш сильні, хто-то впав від слабких. Але кожен розумів, що це весь час велика забава і ризик одночасно. Тому ми відчували себе своєрідними героїнарами, які підкоряються закону кайфу.
Але одного разу мені попався сушняк. Подумала, що згорю, бо як виживати без кайфу? Але різні бабки казали, що найкращий лік від сушняку - знайти новий вид наркотиків. І я побачила тут своєчасно ice-o-lator - сорт гашишу.
Але ж в мене жодних зв'язків з коноплею не було. Я знову спробувала відшукати відповідну книжку, але тепер в бібліотеці не було нічого про гашиш. Тоді мені друзі почали допомагати. Вони розповідали свої історії і ділилися знаннями. І ось, я з ваганнями, спробувала новий вид закладки.
Ох, братва, це буві кайфолом! Я відчувала себе ніби у раю. Що я тільки не відчувала тоді - ейфорію, безвагість, глибоку зосередженість. І все це завдяки моєму побаченню в бібліотеці.
Але з часом я зрозуміла, що наркотики - це лише тимчасове щастя, яке може зробити з тебе залежну людину. І деякі з моїх друзів почали потрапляти в справжню клятву героїна. Це було вже надто для мене, якийсь шок. Я добре знала, що такий шлях може лише знищити моє життя.
Тому я вирішила вийти з цього кола. І це було дуже важко. Така жадне бажання повернутися на кайфолом не давало мені спокою. Але хоча і малий, але єдиний вихід з цієї ситуації - змінити своє життя. І я це зробила.
Закидаючи джанки і закладки, я змінила свої звички і друзів. Я почала займатися спортом, пити здорову їжу і займатися чимось корисним. І хоча спочатку було дуже важко, я почуваю себе краще зараз.
Тому, мої друзі, не варто ризикувати своїм життям раді кілька митів задоволення. Є багато інших способів відчути справжнє щастя і радість. Просто треба шукати їх і робити свій вибір мудро.
Так от, як наркоманка, я проїхала цілий шлях від знайомства з наркотиками до врятування від них. І я дуже рада, що це відбулося. Сподіваюся, що моє оповідання допоможе комусь уникнути помилок, які я робила. Бережіть своє здоров'я і своє життя, бо воно єдине у нас є!
Я спал по два часа в день и выносил свой мозг нафиг. Ни друзей, ни семьи, ни ответственности. Моя история началась с
закладок, маленьких дьявольских таблеток, которые обещали мне мир и удовольствие.
Они были моим билетом в рай на несколько часов, но каждый раз цена становилась все выше. Я терял деньги, здоровье и самого себя. Но, увы, я не мог остановиться. Слухи говорили, что это мощная база, которая толкает тебя на огромные дозы эйфории и энергии. Я решил, что мне этого необходимо.
При попытке его достать, я отправился в неизведанные дебри. Мне пришлось пробираться через темные переулки и сомнительные контакты. Но эта дорога стоила того.
Когда я наконец добрался до того, кто мог мне помочь, я был любым рабом, готовым дропнуть всю свою жизнь на эти скудные крохи удовольствия.
Было ночное время, и я оказался в темной комнате, окруженной незнакомыми лицами - моими временными союзниками.
| Ни один из нас не знал, куда нас занесет этот путь, но все были готовы отправиться на риск. |
Мы обменялись деньгами и взяли наши порции. Желание овладело мной, я подхватил свою долю и запустил ее в свою слюну. Мурашки побежали по моей коже, а сердце забилось сильнее. Эти мгновения наполнили меня чистым блаженством.
Закатились незабываемые часы, полные эйфории и безумства. Мои мысли стали яркими и быстрыми, как молния. Все вокруг меня стало живым и нереальным, словно я попал в другую реальность. Это было совершенно новое состояние, которое я никогда раньше не испытывал.
Я чувствовал себя бессмертным, свободным от оков реальности и проблем. Я прыгал до потолка от счастья, ощущая, как мои ноги несут меня все выше и выше.
Но, как и все хорошее, это тоже должно закончиться. После нескольких часов взрывной энергии и безумных воспоминаний, я начал чувствовать усталость и спотыкаться. Хруст моего организма раздавался в тишине, напоминая мне о цене, которую я заплатил. Я попросил помощи у мухомора, но он только хихикал в ответ.
Я был готов расстаться с этой бесконечной пустотой, с этим водоворотом боли и запустить новую жизнь.
Сейчас моя жизнь не идеальна, но у меня есть надежда, есть любовь и есть цель. Я живу каждый день, чтобы показать себе, что я сильнее той дороги, которую я выбрал. Я вернул себе свою настоящую базу, свой истинный "я".
Теперь марцефаль только вспоминание, а бутират - черным пятном на моем пути. Хруст моей стойкости и самоопределения звучит в моих сердцебиениях, напоминая мне, что я заслуживаю большего.